це

I част.

1) вказ. Уживається для підкреслення, вирізнення того чи іншого члена речення. || Уживається як вказівне слово на межі двох речень, з яких друге містить тлумачення, роз'яснення першого.

2) підсил. Уживається для підсилення значення пит. займ. або присл., що входить до складу пит. речення.

3) підсил. Служить для підсилення загальної виразності, значущості всього висловлювання або якої-небудь його частини.

II див. цей.